Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 904/6124/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномтретьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного зовнішньоекономічного підприємства "Укркольорпром"на постановувід 15.01.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/6124/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ"до Державного зовнішньоекономічного підприємства "Укркольорпром"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської митниці Міндоходівпростягнення 35156,00 грн.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного зовнішньоекономічного підприємства "Укркольорпром" про стягнення 35156,00 грн. неустойки та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013 року (суддя Колісник І.І.) у задоволені позову відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Прудніков В.В., Широбокова Л.П.) скасоване з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

З Державного зовнішньоекономічного підприємства "Укркольорпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" стягнуто 35156,00 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору за подання позову та 860,25 грн. судового збору за перегляд рішення і апеляційному порядку.

Державне зовнішньоекономічне підприємство "Укркольорпром" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013 року залишити в силі.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме статей 610, 611, 614 Цивільного кодексу України.

На думку заявника відсутні обставини, за умови наявності яких у відповідача виникає обов'язок щодо сплати неустойки за простій автотранспорту, тобто відсутнє порушення зобов'язання з боку відповідача та відсутня вина відповідача у виникненні понаднормативного простою автотранспорту позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" (перевізник) та Державним зовнішньоекономічним підприємством "Укркольорпром" (замовник) було укладено договір №04.01.10//01-01ТП від 04.01.2010 року, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення міжнародних і внутрішніх автомобільних перевезень вантажу відповідача та інших послуг, пов'язаних з автомобільним перевезенням, а відповідач, в свою чергу, своєчасно та у повному обсязі оплатити надані послуги.

Відповідно до пункту 2.1 договору, перевезення виконуються перевізником на підставі замовлення на перевезення вантажів (заявки), яке повинно містити наступну інформацію: дата, час, місце завантаження: найменування вантажовідправника: найменування, характер вантажу, вага брутто, спосіб пакування; маршрут перевезення, ставка - нетто за перевезення (вартість фрахту); місце розвантаження: тип (тент, рефрижератор) і об'єм напівпричепу, який замовлявся.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6 договору замовник, який одержав від перевізника інформацію про обставини, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу, зобов'язаний негайно надати перевізнику інструкції ( на вимогу перевізника - письмові ) про подальші дії водія. Замовник відшкодовує перевізнику витрати, пов'язані з виконанням інструкцій замовника, отриманих в порядку п.2.5 цього договору, якщо виконання цих інструкцій виходить за межі обов'язків перевізника, визначених договором і заявкою та дані витрати не є провиною перевізника.

Розділом 4 договору сторони передбачили, що на завантаження та митне оформлення вантажу на території України та держав СНД відводиться 48 годин. Сторона договору, яка порушила свої зобов'язання за ним повинна без зволікань усунути ці порушення з повідомленням про це іншої сторони. Замовник несе відповідальність за наднормативний простій транспортного засобу (в очікуванні завантаження - вивантаження, із-за неправильного оформлення товаро - транспортних документів, в очікуванні митної обробки або через затримку автомобіля митними органами внаслідок порушення замовником або одержувачем вантажу митного або податкового законодавства країни вантажовідправника, країн транзиту та призначення вантажу (несплата в установленому порядку митних зборів, акцизів та інших передбачених законом платежів і т.д.)). У цьому випадку замовник сплачує штраф у таких розмірах: на території України та інших країн СНД - 150 євро за кожну добу простою; на іноземній території - 200 євро за кожну добу простою.

Додатковою угодою №7 від 25.01.2013 року до договору сторони узгодили, що у разі виникнення простоїв на території України, при яких відсутні витрати перевізника (паливо, проживання, витрати на відрядження і інше) встановлюються штрафні санкції у розмірі, еквівалентному 100 доларів США за 1 добу простою кожного автомобіля.

Судами встановлено, що відповідно до умов заявки від 18.02.2013 року ТОВ "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" прийняло на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (феросплавів) за маршрутом Україна - Німеччина; дата подачі автомобіля - 19.02.2013 року; адреса завантаження: Донецька обл., м.Константинівка, вул. Леніна, 1, ВАТ "Константинівський завод "Втормет"; місце розвантаження: KMR Stainless AG, Rheinstrasse 97 D-45478, Mulheim an der Ruhr, Germany; митне оформлення: м. Дніпропетровськ, Автопорт № 5 "Ліски", вул. Кротова, 3; перехід - Рава- Руська (а.с. 12).

Виконання позивачем вищезазначеної заявки на перевезення вантажу підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 077477 (а.с.13).

При наданні послуг з перевезення вантажу за заявкою від 18.02.2013 року автомобіль перевізника з державним номером ВВ 3660 АТ/ВВ 6541 ХХ пробув на прикордонному посту Рава-Руська у зоні діяльності Львівської митниці з 21.02.2013 року (дата прибуття) по 08.04.2013 року (дата вибуття), що підтверджується відповідними печатками митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 077477.

Листом від 25.02.2013 року позивач повідомив відповідача про затримку вантажу за маршрутом Константинівка (Україна) - 45478, Mulheim an der Ruhr (Німеччина) на прикордонному посту Рава-Руська у зв'язку з очікуванням результатів аналізів вантажу (а.с.14).

З огляду на викладене позивач на підставі пункту 4.2 договору пред'явив до стягнення штрафні санкції у сумі 35156,00 грн. за 44 календарних дні понаднормативного простою автомобіля на прикордонному посту Рава-Руська із розрахунку 100 доларів США за кожну добу простою, з урахуванням курсу НБУ 7,99 грн. за 1 дол. США (7,99 грн. х 44 дні = 35 156 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафу апеляційний господарський суд встановив, що листом № 33.1/37-2635 від 01.03.2013 року Львівська митниця Державної митної служби України повідомила відповідачу, що автомобіль з державним номером ВВ 3660 АТ/ВВ 6541 ХХ, який слідував у режимі "експорт" по МД 110070000/2013/302879 від 21.02.2013 року було затримано у пункті пропуску "Рава-Руська-Хребенне" 23.02.2013 року о 21:28:09 год. у зв'язку з орієнтуванням Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці від 22.02.13 року.

В ході митного огляду відібрані зразки для проведення відповідних лабораторних досліджень з метою визначення правильності класифікації товарів, перевірки їх якісних характеристик, які направлено до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач звернувся зі скаргами на дії посадових осіб Львівської митниці до Моніторингового центру Держмитслужби України з листом від 07.03.2013 року № 23/2, до прокуратури Львівської області із заявою від 11.03.2013 року № 24/2 та до Генеральної прокуратури України із заявою від 29.03.2013 року № 39/2.

Відповідно до листа Львівської митниці № 5.4/34-4204 від 05.04.2013 року, адресованому відповідачу, у ході проведення перевірки порушень митних правил стосовно затриманого транспортного засобу з державним номером ВВ 3660 АТ/ВВ 6541 ХХ не виявлено.

За результатами проведеної перевірки 12.04.2013 року прокуратурою Львівської області зареєстровано кримінальне провадження за фактом протиправного затримання та відібрання працівником Львівської митниці взірців вантажу ДЗП "Укркольорпром" за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 364 Кримінального кодексу України.

Висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не надав суду доказів порушення відповідачем підпункту 4.2.1 пункту 4.2. договору, а відповідач надав достатньо доказів відсутності своєї вини у понаднормативному простої протягом 44 діб на митному посту Рава-Руська у зоні діяльності Львівської митниці, апеляційний суд визнав помилковим, з огляду на таке.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується факт понаднормативного простою транспортного засобу, цей факт не заперечується і відповідачем. Відповідач посилається на відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання, на ті обставини, що відповідальність договором передбачена лише за умови затримання автомобіля митними органами у зв'язку з порушенням замовником митного або податкового законодавства, якого з його боку допущено не було.

Розділом 4 договору передбачено, що відповідальність за понаднормативний простій транспортного засобу настає не тільки, як зазначає відповідач, за затримку автомобіля митними органами внаслідок порушення замовником митного або податкового законодавства, а також і за понаднормативний простій в очікуванні завантаження-вивантаження, невірного оформлення товаро - транспортних документів, в очікуванні митної обробки. Позивачем заявлено вимоги саме у зв'язку з понаднормативним простоєм автомобіля в очікуванні митної обробки.

На виконання пункту 2.5 договору листом від 25.02.2013 року позивач повідомив відповідача, що вантаж з 23.02.2013 року простоює на посту "Рава-Руська" в очікуванні результатів проведення експертизи та просив прийняти заходи з цього приводу та підтвердити оплату простою.

Зазначений лист відповідачем залишено без відповіді, будь-які інструкції перевізнику не надавались (відповідні докази суду не подані).

Крім того, апеляційний суд зазначив, що при затримці вантажу відповідачем не вирішено, зокрема, питання щодо можливості розвантаження вантажу на митний склад у зоні діяльності Львівської митниці та повернення транспортного засобу власнику; вантаж знаходився в транспортному засобі н.з. ВВ3660АТ/ВВ6541ХХ впродовж 44 календарних днів поза можливістю користування цим транспортним засобом ТОВ "Компанія ТРАНСПЕЛЕ"; відповідач в порушення умов договору фактично використовував транспортний засіб позивача, як "склад на колесах" для зберігання вантажу в період митного оформлення.

Оскільки доказів вжиття всіх належних та достатніх заходів щодо запобігання простою вантажу відповідач не надав (з матеріалів справи вбачається, що усі дії, що він здійснював були спрямовані лише на з'ясування причин затримки), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ним не доведено відсутність своєї вини у спірних взаємовідносинах сторін; вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за позанормативний простій транспортного засобу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, внаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 904/6124/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного зовнішньоекономічного підприємства "Укркольорпром" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач